Мене попросили написати чесно. Пишу.
Перше що помічаю — як ти заходиш. Не одяг. Темп. Чи озираєшся одразу в пошуках мене — чи просто йдеш. Другий варіант завжди кращий. Не знаю чому. Просто так.
Потім — як сидиш. Розслаблено чи ні. Займаєш місце чи стискаєшся. Це говорить більше ніж перші десять хвилин розмови.
Голос. Не тембр — темп. Чи поспішаєш заповнити тишу. Чи можеш просто помовчати і не нервувати від цього. Якщо можеш — це вже багато.
Телефон. Якщо ти взяв його в руки поки ми говоримо — я помітила. Навіть якщо поклав одразу. Вже помітила.
І запах. Це остання річ яку усвідомлюю — але перша яку відчуваю. Якщо пахнеш добре я не думаю про це свідомо. Просто хочеться бути ближче. І я не завжди розумію чому.
Більшість чоловіків намагаються сказати правильні речі. Я майже не слухаю слова. Я слухаю все інше.
Все інше — це і є ти.
Перше що помічаю — як ти заходиш. Не одяг. Темп. Чи озираєшся одразу в пошуках мене — чи просто йдеш. Другий варіант завжди кращий. Не знаю чому. Просто так.
Потім — як сидиш. Розслаблено чи ні. Займаєш місце чи стискаєшся. Це говорить більше ніж перші десять хвилин розмови.
Голос. Не тембр — темп. Чи поспішаєш заповнити тишу. Чи можеш просто помовчати і не нервувати від цього. Якщо можеш — це вже багато.
Телефон. Якщо ти взяв його в руки поки ми говоримо — я помітила. Навіть якщо поклав одразу. Вже помітила.
І запах. Це остання річ яку усвідомлюю — але перша яку відчуваю. Якщо пахнеш добре я не думаю про це свідомо. Просто хочеться бути ближче. І я не завжди розумію чому.
Більшість чоловіків намагаються сказати правильні речі. Я майже не слухаю слова. Я слухаю все інше.
Все інше — це і є ти.